Фотофобія

12-річний Микита живе з родиною на станції харківського метро. Тут вони ховаються від російською війни, що вирує надворі. Для родини Микити денне світло ー синонім смертельної небезпеки, тому хлопчику не дозволяють виходити назовні. Безцільно блукаючи покинутими вагонами й заповненими платформами, Микита зустрічає 11-річну Віку, і перед ним відкривається новий світ. Коли їхній зв’язок зміцнюється, діти знову знаходять сміливість відчути сонце на своїх обличчях.