Віднесена вітром: Цукікаґе Ран

Поміж дерев, слухаючи музику вітру та солодко дрімаючи у погожий день, одинока заброда зазнає нападу зі сторони, загалом, не надто вправних мечників з банди місцевого селища та, з неймовірною швидкістю й витонченістю відбиває напад нахаб, котрі, схаменувшись, почали вибачатись і просити допомоги... марно, адже наш самурай не такий добрий, а ще й... жінка?! Отож, прогнавши тих невдах, наша героїня продовжує свою справу... Та ніяк не виходить! Ще й шлунок завиває! "Що, ж пора шукати пригод на свою голову" — з цими думками наша героїня починає свою дивовижну подорож!