Меніни

Сім'я з чотирьох осіб (Батько, Мати, Дочка та Син) мешкають майже у повній соціальній ізоляції у приміському будинку, який видається лабіринтом з кімнат та дзеркальних відображень. Цей замкнутий простір настільки заплутаний, що перетворюється у поверхню на кшталт «стрічки Мебіуса». Через це часова вісь також викривлюється. наслідком чого є переплетення теперішнього та майбутнього — у цьому будинку не існує різниці між напрямками «вперед» і «назад» у часі, як не існує різниці між смутними спогадами та фактичними подіями.